Вірш, 50 - 25 марта 2013 12:57

я подорожую давно від, Великого спалаху, завдяки випадку, я не став рівномірним , симетричним . Через частинки, атоми, молекули під дією добору випадкових відхилень, непервним лацюжком ,
, циклічно народжуючись і передаючи в нове життя
узагальнену память. Ця память зберегла бажання плодитись і запліднювати , зраджувати, вбивати , красти , гнобити інших, принижувати інших та возвеличувати себе, боротись з батьком чи вожаком, обєдуватьсь для таких перемог і робити іншим те, чого собі я небажаю і бажати собі задоволень як головне в житті.
І ця память пішла в моїх синах, зєдана з памятью їх матерів , пішла далі тваринним шляхом.крок вперед і крок назад, крок вперед і крок назад....
я довго був мужчиною і 2500йпрадід спільний для всіх нас - ми всі брати і сестри - люди, в нас одна 8000апрабабця , І ми всі брати і сестри всьому живому у 30000000000прапредків , та я нехочу бути більше ні чоловіком, ні жінкою.

та моя молекулярно-генетична оболонка скоро закінчиться і я готуюсь до нової подорожі, подорожі в світі інформаційному, бо я людина -інфоістота. Моя душа як рай - в ній живуть душі мертвих, їх думки, їх ідеї. в мені живуть вічно живі-Арістотель , Бах, Шевченко , Будда і Ньютон , їх справжня суть (а не їх оболонки які жили для себе), я складаю себе з минулого, з тих частин , з правд, які жили довго і мають шанс на ще довшу подорож, я дивлюсь які вмирали і шукаю їх в собі щоб оцінити їх. Всі правди мають межі застосування і їх треба знати . Нема ні чорного ні білого - тільки градації сірого.Вічне і омана переплетені -нп Земля плоска - в межах стільки ми бачимо очима стоячи на ній, але коли летимо в космос - бачимо її круглою. Вона стоїть на трьох слонихах , імя яким - ВІРА, НАДІЯ, ЛЮБОВ , які стоять на черепасі СОФІЇ, яка пливе океаном знань Улыбка .
Моя душа - як пекло, коли світогляд незбалансований, під дією нові ідеї і стара модель світу потребує перебудови. Ми можемо мати вічне життя - але це вічне треба в себе впустити, а те що мертве в собі знешкодити і оживити уточнивши його межі, інакше воно нас робить менш життєвими. І теплород і ефір при чітко вказаних межає Є правда. Нютонівську фізику квантова механіка не відмінила просто вказала межі застосування, Наука не заперечує релігію, просто вказує межі. Науку ми також приймаєм на віру, всі експерименти неможливо провести самому. Але генетична память радить довіряти здоровому глузду , а наука це боротьба з ним, вказує йому межі яких підсвідомість не усвідомлює.

я уточнюю правди їх межами і покращую способи перехресної провірки та звязку між ними
не для себе - це треба віддати всього себе іншим -я шукаю шляхи передачі і що має цьому сприяти - як ми маєм відчути себе одним цілим - звязок у нас вже є. і тварине має допомогти замість заважати.
я шукаю способи зберегти майбутнє, щоб щось нас не вбило чи ми не вбили себе,
я відповідаю за себе, за всіх нас і за нащадків.
я йду вперед, може нам подорозі?

• 
• 
•