Даша, 55 - 7 мая 2015 23:18

Цвiтуть магнолii в саду
Цвiтуть магнолii в саду, а я в думках туди пливу,
де бiла вишня, наче наречена.
Отим магнолiям в саду, не розказати про журбу,
яка звучить, як пiсня нескiнчена.
Мене манив далекий свiт. Слова холоднi, наче лiд...
Iмла упала на ii рамена.
I сипав вiтер вишнi цвiт, i засипав маленький слiд
тiєi, що iшла навiк вiд мене.
Я жив без неi ночi й днi. Молив прийти, хоча би в снi.
Життя текло, як води Борисфена.
Цвiтуть магнолii сумнi, прекраснi квiти в чужинi,
Моя печаль iм зовсiм незбагненна.
Е запiзнiлим каяття. Якби тодi було знаття,
що у свiтах загубляться стремена.
Вона пiшла без вороття. Одна така на все життя,
А я й не знав, це щастя йшло вiд мене.
Цвiтуть магнолii в саду, а я в думках туди пливу,
де бiла вишня, наче наречена.
Отим магнолiям в саду не розповiм печаль свою,
що моя вишня з iншим обручена.

Оксана Максимишин-Корабель
6 травня 2015 р.

• 
• 
•