Татьяна, 45 - 30 апреля 2010 12:37

Привид втраченого кохання
Не руйнуй більш життя моє!

Ти навіяв мені сподівання,
Вони з розуму зводять мене.

Привид втраченого кохання
Я благаю дай спокій мені!

Не народжуй у серці бажання,
Заспокой мої мрії і сни.

Привид втраченої свободи
Моє серце від чар зв ільни,

Прожени вітер болю холодний,
Щоб нарешті біль відступив.

Ти залиш мені мою гідність
Ти звільнися нарешті сам/

Ти із серця мого зникни.
Щоб сліз не лишилось там.

Я не зможу цього самотужки
Надто сильно кохаю його.

Легко так зруйнувати стосунки,
Повернути не зможу цього.

Привид втраченого кохання
Не руйнй більш життя моє!

Не навіюй мені сподівання
З мене досить, нехай все мине.

• 
• 
•